/Files/photogallery/732/IMG_0291_1.JPG

Голубчикова Олена Василівна працює музичним керівником з 1996 року. Має вищу педагогічну освіту (закінчила Глухівський державний педагогічний університет імені Олександра Довженка), має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»

/Files/photogallery/732/IMG_8498.JPG

Здавна перше знайомство дитини зі світом музики розпочиналося з маминої колискової, яка дарувала відчуття захищеності, щастя і любові. А коли дитина підростала, на неї чекало все різнобарв’я жанрів традиційного дитячого фольклору: забавлянки, заклички, примовки, мирилки, які, як правило, супроводжувалися співом Адже український народ має особливу музичну обдарованість. Віками українці творили і шліфували мелодику своїх пісень, передавали секрети музичної творчості з покоління в покоління. Перебуваючи у центрі цього звукового простору, дитина відчувала радісну безтурботність, свою єдність з навколишнім світом. .

Музика нині звучить усюди: удома, на вулиці, у магазинах. І у це безмежне море звуків поринають діти. Вони, як губка, набирають слухових вражень, які направду не завжди сприяють розвиткові гарного естетичного смаку.

Зорієнтувати дітей у некерованому потоці музики, допомогти дітям виробити «імунітет» до низькопробних музичних творів, навчити цінити дитячий музичний фольклор, любити українську музику – ось такі завдання ставить перед собою перший педагог з музики – музичний керівник Голубчикова Олена Василівна. Олена Василівна - творчий педагог, спрямована на самовдосконалення, залюблена у музику і свою справу. Щодня докладає чимало зусиль, щоб її вихованці виросли культурними та освіченими особистостями.

/Files/photogallery/732/IMG_8734.JPG

/Files/photogallery/732/IMG_8760.JPG

/Files/photogallery/732/IMG_8694.JPG

/Files/photogallery/732/P4040883.jpg

/Files/photogallery/732/IMG_8729.JPG

/Files/photogallery/732/P1235632.jpg

ДЕНЬ ДОШКІЛЛЯ

Ведуча.

З Днем дошкільника вітає Україна,
всіх, хто світлом простеляє путь,
і для кого головне в житті – Дитина,
Її освіта і духовна суть;

Хто до дітей приходить не на службу –
На добру зустріч з нашим майбуттям,
Хто їм несе щодня любов і дружбу
І просто віддає своє життя.

Нехай дарують радість вихованці
І мудрість Вашу далі понесуть,
І серед них нехай зростуть обранці,
Щоб світлом простеляти людям путь!

День вихователя святкує дитсадок
Нехай це свято не таке вже й пишне,
Ми ковалі надій, бажань, думок,
То ж хай нас Бог ніколи не залишить.

Спасибі скажемо усім, хто нас учив любить свій дім.
Ту вулицю, де ми живем, все що Вкраїною зовем.
Спасибі всім, хто дбав про нас, у цей скрутний нелегкий час.
Подяка щира і палка, усім працівникам дитячого садка.


Пісня.

Ведуча.

Сьогодні у нас гарне свято – День дошкіля. Це свято для всіх дітей, які відвідують садочок і всіх дорослих, які працюють у садочку.

Як називається наш садочок?

Тож давайте, співати, танцювати, грати, свій садочок прославляти.

Дитина.

Наш садочок рідний дім

Всім нам затишно у нім.

Тут щаслива дітвора,

Тут дарують ласку і душа співа

Дитина.

Наш дитсадок – це дитяча країна

З радістю йде сюди кожна дитина,

Сотня ляльок і м’ячів сотню треба,

Кульок теж сто, щоб усім по одній.

Наша маленька дитяча країна –

Радість дарує і здійснення мрій.

Ведуча (тримає в руках іграшкове сонечко).

Розпочався день цікаво,

Світить сонечко яскраво!

Заглядає у кімнату:

– Що ви робите, малята?!

Діти по черзі говорять:

– Ми малюєм, і співаєм!

– Ліпимо, вірші читаєм!

– Потім підемо гуляти!

– Пообідаєм – і спати!

– Після сну – фізичні вправи!

– Потім підем на виставу!

Ведуча.

Сонце скаже: «Ой, які здоровенькі малюки!»

Пісня «Сонечко»

Ведуча.

Діти, відгадайте загадку.

Хто з малятами гуляє,

І малює, і читає,

І всьому, всьому навчає,

Приголубить, доглядає.

І косички заплітає,

Колискову заспіває.

Хто усім розкаже казку,

Хто щедріший всіх на ласку.

Відгадайте – хто вона?

Діти. Вихователька моя!

Дитина.

Я секрет вам всім відкрию

Те, – про що весь час я мрію –

Згодом хочу я, дівчата, –

Вихователькою стати

На роботу в дитсадок

Будем ми ходити.

Щоб виховувать діток,

Вчити їх дружити.

Ведуча.

В садочку нашому щоденно відбуваються дива . Щохвилини казка твориться нова. Тож приготуйтеся , будь ласка, до нас у гості іде казка!

Звучить музика заходить Фея.

Фея.
Добрий день діти! Я, добра Фея , люблю творити дива. Я завітала до вас у цєй казковий час.

У мене є квіточка чудова, різнокольорова.

Першу пелюсточку відриваю,

Що тут написано читаю:

«Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає…

Коли, діти, це буває?» (Восени).

Ведуча. Давайте, заспіваємо пісню «Осінь».

Фея. Знову пелюстку відриваю, що написано читаю:

«Раз, два, три, запрошую до гри».

Народна гра «Віночок»( Діти по колу передають віночок , під музику, у кого наприкінці тексту спинивсь віночок , той танцює гопачок)

Фея. А тепер, іще одну пелюстку відриваю, що на ній написано, я вам прочитаю:

«Щоб рости і гартуватись,

Стать міцними, як броня,

Фізкультурою займатись

Треба, друзі, нам щодня!»

«Таночок із султанчиками»

Фея. Ось ця пелюсточка пропонує нам розповісти вірші про людей, які піклуються про вас щодня.

Діти.

1. У садочок наш охоче

Кожен з нас ходити хоче.

Тут панує доброта,

У кімнатах чистота,

А в тарілках – смакота!

2. Тут заняття, сон і гра,

Тут найкраща дітвора,

Тут дорослі день при дні

Усміхаються мені.

3.Гарно всім на цьому святі

Діти хочуть ще сказати

Всім присутнім кілька слів.

Подяка щира і палка

Працівникам нашого садка.

Ви у садочку на роботі

Завжди несете про нас турботи.

Щоб хороше було нам жити,

Щоб іграшки були і квіти, сіяло сонце золоте.

Разом: ми дуже вдячні вам за те!

Пісня про дитячий садок

Фея. Остання пелюсточка пропонує нам всім потанцювати – «Танок веселих каченят».
Фея.
Як гарно ви потанцювали. Ось і завершується наше свято. Ви так чудово танцювали, співали, гралися, і за це пригощу я вас солодкими подарунками! До побачення, малята! До нових зустрічей.

Випускне свято «Садочку, рідний, прощавай!»

Ведуча.

Шановні гості, мами й тата! Почнеться зараз урочисте свято:

Вчорашні немовлята, дошкільнята сьогодні - дитсадка випускники!

Вже старші ваші донечки й сини, так непомітно всі попідростали…

Прощаються з садочком всі вони сьогодні в цьому затишному залі.

Вітає хай мелодія дзвінка випускників дитячого садка!

Під музику заходять діти – випускники.

1 дитина.

Увага! Увага! Шановні друзі,

Ми сьогодні прийшли на радісне свято –

Веселее, чудове – ми йдемо до школи!

2 дитина

Хай пісня тут лине! Хай сміх скрізь лунає

У кожного радісна усмішка сяє.

Всі дружні, веселі, радійте за нас

Ми всі йдемо у перший клас!

3 дитина.

Зібрались дружно ми на бал,

На це чудове свято.

Багато доброго, нового

Ми встигли тут пізнати.

4 дитина.

День сьоьгодні особливий,

Він буває лише раз.

Нині всі за нас радіють,

Ми йдемо у перший класс!

5 дитина.

Час до школи вирушати,

Буде перший наш урок.

Але шкода розлучатись

Із тобою, наш садок!

6 дитина.

Ти для нас був рідний, любий,

Ти виховував, навчав.

Піклувався та голубив,

Лікував, оберігав.

7 дитина.

Тут ми вчилися читати,

Малювати і ліпити,

Танцювати і співати,

Працювати і дружити.

8 дитина.

Та сьогодні наше свято

Вже останнє разом з вами.

Ми тепер не дошкільнята,

А стаємо школярами.

9 дитина.

Тож хай пісня починає

Бал чудовий випускний.

Ми для тебе заспіваєм

Наш садочок дорогий!

Пісня «Лунає дзвоник радо».

Ведуча.

Дорогі випускники! Сьогодні ваше останнє свято в дитячому садку. І з вами прощається весь дитячий садок.

Малята сьогодні на свято прийшли, свої побажання для вас принесли.

  1. Ми друзів хочем привітати

Сьогодні щиро від душі.

Тому з'явилися на свято

Ваші малі товариші.

  1. Без вас в садочку сумно буде трішки,

Але до всього треба нам звикать.

Ви в цьому році дуже гарні книжки

Вже самостійно зможете читать.

  1. Просим всі - запам'ятайте –

Нам в усьому приклад ви.

Не лінуйтесь, не пустуйте,

Не втрачайте голови.

  1. Вам щиро радості бажаєм,

Здоров'я, сили на віки,

Нехай усі гордяться вами.

І в приклад ставлять залюбки.

  1. Ви в школі будете про все про все вивчати,

На пустощі не витрачайте час.

До нас, звичайно просим завітати,

Бо нам не вистачати буде вас.

  1. Ми вас будем пам'ятати,

І від менших діточок

Хочем вам подарувати

Ці букети квіточок.

Діти – випускники підводяться зі стільчиків, говорять слова.

1. Погляньте, ось ляльки засумували,

Ведмедики похнюповшись сидять.

Бо ми вже трішечки повиростали,

Зібралися до школи поступать.

2. Прощавайте іграшки дитячі,

І ви , ляльки веселі наші.

Ми з вами добре подружились,

Тепер ви меншим залишились.

Випускники виконують танець з іграшками.

3. Я тебе, ведмедику, лишаю у дитячому садку.

Іншій мамі доручаю, я уже до школи йду.

Любить мед Мишко, малину,

Пити чай з варенням звик.

Спать лягає на перинку, і завжди на правий бік.

Віддає іграшку молодшій дівчинці.

Дівчинка.

Йди до мене, ведмежатко,

Не пручайся, мій малюк.

Хоч і я сама малятко –

Не впущу тебе із рук.

За дверима чути звуки: дівчинка – «принцесса» голосно говорить: «Не буду, не хочу», заходить до зали, а за нею слідом «вчитель».

Принцесса. А я кажу вам, не хочу вчитися!

Вчитель. Ваша Величність, це просто необхідно.

Принцесса. А навіщо це мені? Адже в мене є ви, шановний вчителю!

Вчитель. Але ж я літня людина. Мені вже незабаром на пенсію, ваша величність!

Принцесса. Що? Ніяких пенсій! А ну, руки всторони, вгору, вперед. Торкніться правою рукою кінчика носа! (вчитель виконує) Так добре!

Вчитель. (стомлено). Але ваша величносте!

Принцесса. Ніяких «але»! будете служити мені до тих пір, поки я не стану такою ж розумною як ви!

Вчитель. Як же ви станете розумною, якщо зовсім не хочете вчитися!

Принцесса. Так вигадайте що небуть, адже ви закінчили три академії!!!

Вчитель. Я вже нічого не можу придумати. Ех, скоріше б на пенцію… (виходить).

Принцесса. Ідіть, ідіть, думайте. А я поки що чимось корисним займусь. ( починає гратися з іграшками).

Ведуча. Діти, ви що небуть розумієте? Я – нічого! Зараз дізнаюсь, що ця принцесса робить у нас на святі. Люба принцесо, поясніть будь ласка, що ви тут робите ?

Принцесса. Що? Хто це посмів так звернутися до мене?

Ведуча. Вибачте, але я не знаю, як до вас звертатися.

Принцесса. До королівських осіб треба звертатися «Ваша Величність».

Ведуча. Зрозуміла. Тепер буду знати. Отже, ваща Велимчність, що ви робите на нашому святі?

Принцесса. А яке у вас свято, чому мені не доповіли?.

Ведуча. Сьогодні у нас дуже веселее і урочисте свято – ми проводжаємо наших дітей до школи. Там вони будуть вчитися, дізнаються багато нового і цікавого.

Принцесса. Знову школа! Знову навчання! Ось якби з'їв цукерку – і не треба більше книжки читати!

Ведуча. Я гадаю, що з цукуерками ми зможемо вам допомогти (виходять дівчата з великими цукерками).

1 дів. Називає мене мама дівчинкою-ласункою.

Бо чукерки полюбляю , цілий день їх хрумкаю.

Рано-вранці «Каракум», а в обід – «Тростинку».

На вечерю «Барбарис» я заїм «Ліщинкою».

2 дів. Ой, не знаю, я не зхнаю, яка користь з «Барбариски»?

Вітамінів й мінералів в ній не зможете знайти!

3 дів. У жіночому журналі нещодавно я читала

Про корисність й необхідність молока для нас жінок.

Розумієш тепер, мамо. Чому завжби в моїх кишеньках

Завжди ти тепер знаходиш лиш «Пташине молоко»?

4 дів. «Жуйки» діти полюбляють, тато любить «Гулівер».

Мама дякує й радіє, як купує хтось «Шедевр».

Ведуча.

Отже можемо сказати, що цукерки люблять всі.

Не відмовляться їх з'їсти ні дорослі , ні малі.

Принцесса. Ну що ж, солодощів поїла, а коли розум почне прибувати?!

Ведуча. Цукерки тут не допоможуть , треба наполегливо вчитись. Наші дітки багато чому навчились у дитячому садку. А тепер їх чекає школа і перша вчителька, яка і поведе їх дорогою знань.

Принцесса. Ну гаразд, побігла я збирати речі (біжить із зали, на ходу кричить: «Мамки, няньки, готуйте чемодани, я йду до школи»).

Ведуча. Ой, діти, важко буде у школі тому, хто звик до того, щоб за нього все робили няньки. Але у нас всі діти самостійні, все можуть робити самі.

Пісня «Школярами будемо».

Звучить музика , до зали входить Мері Попенс з парасолькою.

Ведуча. Діти, ви знаєте хто це?

М.П. Звичацно, мене звуть Меррі Попенс. Я леді досконалість. Люблю, коли всюди порядок і дисципліна.

Ведуча. У нас з цим проблем нема. Все завжди в порядку: і іграшки, і олівці на своїх місцях. Книги і зошити у наших дітей чисті і охайні!

М.П. т о ви майбутні школярі? А чи добре ви підготувалися до школи?

Ведуча. Так, звичайно. Якщо хочете можете самі переконатися в цьому.

Хто зуміє без вагання розв'язать такі питання:

Скільки ніг у карася?

Скільки крил у поросят?

Скільки лап у індика?

Скільки рук у їжака?.

Якось бігли через ліс вісім кіз,

П'ять з них білі – білі.

Ну а решта – сірі – сірі.

Скільки бігло через ліс

Чорних кіз?

М.П. вручає нагороди.

Ведуча. Що там трапилось? Що за шум?.

До зали забігає принцесса, за нею вчитель з чемоданом та сумкою.

Вчитель. Та зупиніться, почекайте.

Принцесса. Нічого не хорчу більше слухати. Я іду до школи – так я вирішила.

Вчитель. Ну не можна іти до школи і братии з собою стільки непотрібних речей.

Принцесса. А я всеодно візьму всі речі до школи.

М.П. а, я цю дівчинку знаю. Давно за нею спостерігаю. Ваша Венличнорсте, ви знову себе погано ведете, так не можна!. З вами ніхто не буде дружити.

Принцесса. Це знову ви Меррі Попенс, ваші поради мені зовсім не потрібні! І навіщо мені ота дружба? Це ж треба всім ділитися. А так все моє.

Ведуча. А діти так не вважають. Вони у нас дружні і допомагаютьб один одному.

І навіть таночок знають.

Принцесса. Гаразд повірю вам, що дружба це добру. Але всеодлно я всі ці речі візьму з собою до школи, а якщо мені зхахочеться погратися, або щось з'їсти?

Вчитель. Ваша величносте я ж казав вам, щор в школу беруть зовсім інші речі.

Принцесса. Та що ж?

Ведуча. Діти а давайте покажемо принцесі, які речі потрібно братии до школи.

Гра «Збери портфель».

Принцесса грає останній раз і неправильно збирає портфель.

Ведуча. Бачите, шановна Меррі Попенс, ніхто не може навчити цю дівчину нічому.

М.П. Не хвилюйтесь, любі. Доведеться мені взятися за її виховання. До 1 Вересня ще є час, ми встигнемо. У вас у королівстві є вільна кімната для занять?

Вчитель. Так , звичайно, а ви думаєте, що це можливо?

М.П. Не маю жодного сумніву. До 1 Вересня принцесса обов'язково виправиться і буде вихованою і розумною дівчинкою.

Грає музика, М. П. крутяться з принцессою під парасолькою.

Принцесса. Ой, мені захотілось вчитися, я хочу все знати!

М.П. Я гадаю, що у принцеси все вийде. (нагородження).

А вам , діти, я бажаю, щоб в школу ви ходили з таким самим задоволенням , як і в дитячий садок. Успіхів вам та гарних оцінок! До зустрічі. (виходить).

Ведуча. Як добре, що все так гарно скінчилось.

Як швидко прийшов розлучатися час

І зараз усім вам ми хочем сказати

Ви йдете, але пам'ятайте про нас,

А ми вас завжди будем в гості чекати!

1 дит.

Спасибі усім, хто працює в садочку,

За ласку, увагу, турбрту й привіт.

Ми всі полюбили цей рідний куточок

І тут нас навчали про весь білий світ.

2дит.

Це все не під крильцями любої мами,

Тут інші про нас турбувались серця.

Спасибі усім, хто був поруч із нами.

Душеквну красу віддавав до кінця.

3дит.

З ясним погнлядом очей, серцем лагідна така,

Дуже добра до дітей наша вихователька!

Посміхнеться всім вона, дорога та мила,

І здається це весна до нас прилетіла.

4 дит.

Дуже часто в садочку нашім, сяє все і скрізь блищить.

Бо це няня наша рідна без робрти не сидить.

Люблять няню всі малята, наші хлопчики й дівчата.

Тож «Спасибі» скажем їй, нашій няні дорогій.

Пісня «Садочок наш, садочок».

5 дит.

Ще є в замку трударі – наші славні кухарі.

Варять борщ смачний, пампушки, пиріжки печуть й ватрушки.

Любі наші кухарі ми вас поважаємо

І сьогодні на прощання, щастя вам бажаємо.

6 дит.

А пралі нам білизну прали, гарненько постіль прасували,

Спасибі, наші дорогенькі, за те, що ми були чистенькі.

7 дит.

Іще завідуючій всі ми дуже вдячні

За доброту і ласку,

За те, що у садочок наш чудовий

Ми йшли неначе в казку.

Прощальний вальс.

Ведуча.

Ви сьогодні, як промінчики ранкові,

Посміхаєтесь, радієте усі!

В ваших ручках барви веселкові,

А сердечка – наче вогники ясні!

Ви йдете на зустріч сонцю й мріям,

Вас казки чекають і дива,

Наші сонечка, ви – запорука всім надіям,

Хай же буде вам дорога ця легка!

Вручення дипломів.

Ведуча.

І вам, шановні батьки,

Спасибі хочемо сказати

За щире батьківське тепло,

За ночі – ті, що недоспали,

За перший крок, попереду ще багато кроків.

Оторж навчайтесь разом із дітьми. Учить уроки.

Пісня «Садочок прощавай».

Випускне свято «Садочку, рідний, прощавай!»

Ведуча.

Шановні гості, мами й тата! Почнеться зараз урочисте свято:

Вчорашні немовлята, дошкільнята сьогодні - дитсадка випускники!

Вже старші ваші донечки й сини, так непомітно всі попідростали…

Прощаються з садочком всі вони сьогодні в цьому затишному залі.

Вітає хай мелодія дзвінка випускників дитячого садка!

Під музику заходять діти – випускники.

1 дитина.

Увага! Увага! Шановні друзі,

Ми сьогодні прийшли на радісне свято –

Веселее, чудове – ми йдемо до школи!

2 дитина

Хай пісня тут лине! Хай сміх скрізь лунає

У кожного радісна усмішка сяє.

Всі дружні, веселі, радійте за нас

Ми всі йдемо у перший клас!

3 дитина.

Зібрались дружно ми на бал,

На це чудове свято.

Багато доброго, нового

Ми встигли тут пізнати.

4 дитина.

День сьоьгодні особливий,

Він буває лише раз.

Нині всі за нас радіють,

Ми йдемо у перший класс!

5 дитина.

Час до школи вирушати,

Буде перший наш урок.

Але шкода розлучатись

Із тобою, наш садок!

6 дитина.

Ти для нас був рідний, любий,

Ти виховував, навчав.

Піклувався та голубив,

Лікував, оберігав.

7 дитина.

Тут ми вчилися читати,

Малювати і ліпити,

Танцювати і співати,

Працювати і дружити.

8 дитина.

Та сьогодні наше свято

Вже останнє разом з вами.

Ми тепер не дошкільнята,

А стаємо школярами.

9 дитина.

Тож хай пісня починає

Бал чудовий випускний.

Ми для тебе заспіваєм

Наш садочок дорогий!

Пісня «Лунає дзвоник радо».

Ведуча.

Дорогі випускники! Сьогодні ваше останнє свято в дитячому садку. І з вами прощається весь дитячий садок.

Малята сьогодні на свято прийшли, свої побажання для вас принесли.

  1. Ми друзів хочем привітати

Сьогодні щиро від душі.

Тому з'явилися на свято

Ваші малі товариші.

  1. Без вас в садочку сумно буде трішки,

Але до всього треба нам звикать.

Ви в цьому році дуже гарні книжки

Вже самостійно зможете читать.

  1. Просим всі - запам'ятайте –

Нам в усьому приклад ви.

Не лінуйтесь, не пустуйте,

Не втрачайте голови.

  1. Вам щиро радості бажаєм,

Здоров'я, сили на віки,

Нехай усі гордяться вами.

І в приклад ставлять залюбки.

  1. Ви в школі будете про все про все вивчати,

На пустощі не витрачайте час.

До нас, звичайно просим завітати,

Бо нам не вистачати буде вас.

  1. Ми вас будем пам'ятати,

І від менших діточок

Хочем вам подарувати

Ці букети квіточок.

Діти – випускники підводяться зі стільчиків, говорять слова.

1. Погляньте, ось ляльки засумували,

Ведмедики похнюповшись сидять.

Бо ми вже трішечки повиростали,

Зібралися до школи поступать.

2. Прощавайте іграшки дитячі,

І ви , ляльки веселі наші.

Ми з вами добре подружились,

Тепер ви меншим залишились.

Випускники виконують танець з іграшками.

3. Я тебе, ведмедику, лишаю у дитячому садку.

Іншій мамі доручаю, я уже до школи йду.

Любить мед Мишко, малину,

Пити чай з варенням звик.

Спать лягає на перинку, і завжди на правий бік.

Віддає іграшку молодшій дівчинці.

Дівчинка.

Йди до мене, ведмежатко,

Не пручайся, мій малюк.

Хоч і я сама малятко –

Не впущу тебе із рук.

За дверима чути звуки: дівчинка – «принцесса» голосно говорить: «Не буду, не хочу», заходить до зали, а за нею слідом «вчитель».

Принцесса. А я кажу вам, не хочу вчитися!

Вчитель. Ваша Величність, це просто необхідно.

Принцесса. А навіщо це мені? Адже в мене є ви, шановний вчителю!

Вчитель. Але ж я літня людина. Мені вже незабаром на пенсію, ваша величність!

Принцесса. Що? Ніяких пенсій! А ну, руки всторони, вгору, вперед. Торкніться правою рукою кінчика носа! (вчитель виконує) Так добре!

Вчитель. (стомлено). Але ваша величносте!

Принцесса. Ніяких «але»! будете служити мені до тих пір, поки я не стану такою ж розумною як ви!

Вчитель. Як же ви станете розумною, якщо зовсім не хочете вчитися!

Принцесса. Так вигадайте що небуть, адже ви закінчили три академії!!!

Вчитель. Я вже нічого не можу придумати. Ех, скоріше б на пенцію… (виходить).

Принцесса. Ідіть, ідіть, думайте. А я поки що чимось корисним займусь. ( починає гратися з іграшками).

Ведуча. Діти, ви що небуть розумієте? Я – нічого! Зараз дізнаюсь, що ця принцесса робить у нас на святі. Люба принцесо, поясніть будь ласка, що ви тут робите ?

Принцесса. Що? Хто це посмів так звернутися до мене?

Ведуча. Вибачте, але я не знаю, як до вас звертатися.

Принцесса. До королівських осіб треба звертатися «Ваша Величність».

Ведуча. Зрозуміла. Тепер буду знати. Отже, ваща Велимчність, що ви робите на нашому святі?

Принцесса. А яке у вас свято, чому мені не доповіли?.

Ведуча. Сьогодні у нас дуже веселее і урочисте свято – ми проводжаємо наших дітей до школи. Там вони будуть вчитися, дізнаються багато нового і цікавого.

Принцесса. Знову школа! Знову навчання! Ось якби з'їв цукерку – і не треба більше книжки читати!

Ведуча. Я гадаю, що з цукуерками ми зможемо вам допомогти (виходять дівчата з великими цукерками).

1 дів. Називає мене мама дівчинкою-ласункою.

Бо чукерки полюбляю , цілий день їх хрумкаю.

Рано-вранці «Каракум», а в обід – «Тростинку».

На вечерю «Барбарис» я заїм «Ліщинкою».

2 дів. Ой, не знаю, я не зхнаю, яка користь з «Барбариски»?

Вітамінів й мінералів в ній не зможете знайти!

3 дів. У жіночому журналі нещодавно я читала

Про корисність й необхідність молока для нас жінок.

Розумієш тепер, мамо. Чому завжби в моїх кишеньках

Завжди ти тепер знаходиш лиш «Пташине молоко»?

4 дів. «Жуйки» діти полюбляють, тато любить «Гулівер».

Мама дякує й радіє, як купує хтось «Шедевр».

Ведуча.

Отже можемо сказати, що цукерки люблять всі.

Не відмовляться їх з'їсти ні дорослі , ні малі.

Принцесса. Ну що ж, солодощів поїла, а коли розум почне прибувати?!

Ведуча. Цукерки тут не допоможуть , треба наполегливо вчитись. Наші дітки багато чому навчились у дитячому садку. А тепер їх чекає школа і перша вчителька, яка і поведе їх дорогою знань.

Принцесса. Ну гаразд, побігла я збирати речі (біжить із зали, на ходу кричить: «Мамки, няньки, готуйте чемодани, я йду до школи»).

Ведуча. Ой, діти, важко буде у школі тому, хто звик до того, щоб за нього все робили няньки. Але у нас всі діти самостійні, все можуть робити самі.

Пісня «Школярами будемо».

Звучить музика , до зали входить Мері Попенс з парасолькою.

Ведуча. Діти, ви знаєте хто це?

М.П. Звичацно, мене звуть Меррі Попенс. Я леді досконалість. Люблю, коли всюди порядок і дисципліна.

Ведуча. У нас з цим проблем нема. Все завжди в порядку: і іграшки, і олівці на своїх місцях. Книги і зошити у наших дітей чисті і охайні!

М.П. т о ви майбутні школярі? А чи добре ви підготувалися до школи?

Ведуча. Так, звичайно. Якщо хочете можете самі переконатися в цьому.

Хто зуміє без вагання розв'язать такі питання:

Скільки ніг у карася?

Скільки крил у поросят?

Скільки лап у індика?

Скільки рук у їжака?.

Якось бігли через ліс вісім кіз,

П'ять з них білі – білі.

Ну а решта – сірі – сірі.

Скільки бігло через ліс

Чорних кіз?

М.П. вручає нагороди.

Ведуча. Що там трапилось? Що за шум?.

До зали забігає принцесса, за нею вчитель з чемоданом та сумкою.

Вчитель. Та зупиніться, почекайте.

Принцесса. Нічого не хорчу більше слухати. Я іду до школи – так я вирішила.

Вчитель. Ну не можна іти до школи і братии з собою стільки непотрібних речей.

Принцесса. А я всеодно візьму всі речі до школи.

М.П. а, я цю дівчинку знаю. Давно за нею спостерігаю. Ваша Венличнорсте, ви знову себе погано ведете, так не можна!. З вами ніхто не буде дружити.

Принцесса. Це знову ви Меррі Попенс, ваші поради мені зовсім не потрібні! І навіщо мені ота дружба? Це ж треба всім ділитися. А так все моє.

Ведуча. А діти так не вважають. Вони у нас дружні і допомагаютьб один одному.

І навіть таночок знають.

Принцесса. Гаразд повірю вам, що дружба це добру. Але всеодлно я всі ці речі візьму з собою до школи, а якщо мені зхахочеться погратися, або щось з'їсти?

Вчитель. Ваша величносте я ж казав вам, щор в школу беруть зовсім інші речі.

Принцесса. Та що ж?

Ведуча. Діти а давайте покажемо принцесі, які речі потрібно братии до школи.

Гра «Збери портфель».

Принцесса грає останній раз і неправильно збирає портфель.

Ведуча. Бачите, шановна Меррі Попенс, ніхто не може навчити цю дівчину нічому.

М.П. Не хвилюйтесь, любі. Доведеться мені взятися за її виховання. До 1 Вересня ще є час, ми встигнемо. У вас у королівстві є вільна кімната для занять?

Вчитель. Так , звичайно, а ви думаєте, що це можливо?

М.П. Не маю жодного сумніву. До 1 Вересня принцесса обов'язково виправиться і буде вихованою і розумною дівчинкою.

Грає музика, М. П. крутяться з принцессою під парасолькою.

Принцесса. Ой, мені захотілось вчитися, я хочу все знати!

М.П. Я гадаю, що у принцеси все вийде. (нагородження).

А вам , діти, я бажаю, щоб в школу ви ходили з таким самим задоволенням , як і в дитячий садок. Успіхів вам та гарних оцінок! До зустрічі. (виходить).

Ведуча. Як добре, що все так гарно скінчилось.

Як швидко прийшов розлучатися час

І зараз усім вам ми хочем сказати

Ви йдете, але пам'ятайте про нас,

А ми вас завжди будем в гості чекати!

1 дит.

Спасибі усім, хто працює в садочку,

За ласку, увагу, турбрту й привіт.

Ми всі полюбили цей рідний куточок

І тут нас навчали про весь білий світ.

2дит.

Це все не під крильцями любої мами,

Тут інші про нас турбувались серця.

Спасибі усім, хто був поруч із нами.

Душеквну красу віддавав до кінця.

3дит.

З ясним погнлядом очей, серцем лагідна така,

Дуже добра до дітей наша вихователька!

Посміхнеться всім вона, дорога та мила,

І здається це весна до нас прилетіла.

4 дит.

Дуже часто в садочку нашім, сяє все і скрізь блищить.

Бо це няня наша рідна без робрти не сидить.

Люблять няню всі малята, наші хлопчики й дівчата.

Тож «Спасибі» скажем їй, нашій няні дорогій.

Пісня «Садочок наш, садочок».

5 дит.

Ще є в замку трударі – наші славні кухарі.

Варять борщ смачний, пампушки, пиріжки печуть й ватрушки.

Любі наші кухарі ми вас поважаємо

І сьогодні на прощання, щастя вам бажаємо.

6 дит.

А пралі нам білизну прали, гарненько постіль прасували,

Спасибі, наші дорогенькі, за те, що ми були чистенькі.

7 дит.

Іще завідуючій всі ми дуже вдячні

За доброту і ласку,

За те, що у садочок наш чудовий

Ми йшли неначе в казку.

Прощальний вальс.

Ведуча.

Ви сьогодні, як промінчики ранкові,

Посміхаєтесь, радієте усі!

В ваших ручках барви веселкові,

А сердечка – наче вогники ясні!

Ви йдете на зустріч сонцю й мріям,

Вас казки чекають і дива,

Наші сонечка, ви – запорука всім надіям,

Хай же буде вам дорога ця легка!

Вручення дипломів.

Ведуча.

І вам, шановні батьки,

Спасибі хочемо сказати

За щире батьківське тепло,

За ночі – ті, що недоспали,

За перший крок, попереду ще багато кроків.

Оторж навчайтесь разом із дітьми. Учить уроки.

Пісня «Садочок прощавай».

/Files/photogallery/732/P4040890.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 567

Коментарi